вівторок | 20 серпня 2019 | 13:13
17.07.2019

Як зміна клімату впливає на продуктивність праці?

NTSER

Згідно з новою доповіддю Міжнародної організації праці ,,Праця на планеті, де стає все тепліше: вплив теплового навантаження на продуктивність праці і на забезпечення гідної праці” збільшення теплового навантаження в результаті глобального потепління призведе у 2030 році до загальносвітового зниження продуктивності, еквівалентному 80 мільйонам повноцінних робочих місць.
Якщо підвищення температури на земній кулі складе до кінця нинішнього століття 1,5°C, то згідно з прогнозами, в 2030 році втрати загального обсягу робочого часу в світі через підвищену температуру складуть 2,2%, що еквівалентно втраті 80 мільйонів робочих місць на умовах повного робочого часу. Для світової економіки це рівнозначно втраті 2400 мільярдів доларів США.
Більш того, в доповіді зазначається, що це лише консервативний прогноз, оскільки в його основі лежить припущення, що середньосвітове зростання температури не перевищить 1,5°C. Прогноз також виходить з того, що трудова діяльність в сільському господарстві і будівництві (галузях економіки, які в найбільшій мірі є дотичними до зростання теплового навантаження) здійснюється в тіні.
Нова доповідь МОП спирається на дані про зміну клімату та його вплив на фізіологію і трудову зайнятість людини. У ній оцінюються нинішні і майбутні втрати продуктивності по країнам, а також на регіональному та глобальному рівні.
Вважається, що найбільш постраждалим сектором світової економіки стане сільське господарство. У ньому сьогодні зайнято 940 мільйонів чоловік. За прогнозами, до 2030 року на цей сектор доведеться 60% робочого часу, втраченого через теплове навантаження. Серйозно постраждає і будівельна галузь: на неї доведеться 19% втрат робочого часу. Серед секторів, які в першу чергу опиняться в небезпеці, потраплять виробництво екологічно чистих товарів і послуг, збір відходів, надання надзвичайної допомоги, ремонтні роботи, транспорт, туризм, спорт, а також деякі види промислового виробництва.
Розподілятися по регіонах негативні наслідки будуть нерівномірно. Передбачається, що найбільша кількість робочого часу буде втрачено на півдні Азії і на заході Африки, де, за прогнозами, до 2030 року буде втрачатися приблизно 5% робочого часу, або 43 мільйони і 9 мільйонів робочих місць відповідно.
Більш того, найбільш суттєві економічні втрати понесуть саме жителі найбідніших регіонів. Прогнозується, що в найбільшій мірі постраждають країни з рівнем доходів нижче середнього або низьким, в тому числі тому, що вони мають у своєму розпорядженні недостатньо ресурсів, щоб ефективно адаптуватися до посилення спеки. Таким чином, втрати економіки від зростання теплового навантаження погіршать вже існуюче економічне розшарування країн, зокрема приведуть до збільшення пропорції працюючих бідних, зростання неформальної та незахищеної зайнятості, поширення натурального сільського господарства і відсутності соціального захисту.
Теплове навантаження позначиться на мільйонах жінок, які складають більшість в натуральному сільському господарстві, і чоловіків, що переважають в будівельній галузі. Соціальні наслідки можуть включати зростання міграційних потоків: працівники будуть залишати сільську місцевість у пошуках кращої долі.
Проблемам, пов’язаним зі зміною клімату, приділяється пильна увага у щойно ухваленій МОП Декларації століття з питань майбутнього сфери праці. Саме ці проблеми зіграють основну роль при плануванні поточної і дослідницької діяльності МОП. Доповідь показує, що їх наслідки можуть зробити помітний вплив на реалізацію прийнятого ООН Порядку денного-2030. Соціально-економічні наслідки підвищеного теплового навантаження, його вплив на здоров’я ускладнять боротьбу з бідністю і розвиток людського потенціалу, а значить, ускладнять досягнення більшості цілей ООН в сфері сталого розвитку.
Катрін Саже, керівник відділу в Департаменті дослідницької діяльності і один із основних авторів доповіді, зауважила, що поряд із масштабними економічними втратами через теплове навантаження можливе також посилення нерівності між країнами з низьким і високим рівнем доходів, погіршення умов праці найбільш вразливих категорій працівників, а також переміщення людей. Тому, задля адаптації до нової реальності, Уряд, роботодавці і працівники повинні невідкладно вжити належних заходів, спрямованих на захист найбільш вразливих.
У доповіді міститься заклик активізувати зусилля з розробки, фінансування та реалізації заходів національної політики, спрямованих на усунення пов’язаних з тепловим навантаженням ризиків і захист працівників. До числа таких заходів відноситься наявність адекватної інфраструктури та удосконалених систем раннього оповіщення про настання спеки, а також ефективне застосування міжнародних трудових норм, що відносяться до охорони праці та здоров’я, з метою розробки практичних кроків, спрямованих на усунення ризиків, пов’язаних зі спекою.

  

Інформація з сайту Міжнародної організації праці (неофіційний переклад).

Прес-служба НТСЕР