понеділок | 29 листопада 2021 | 02:15
16.04.2014

Інтерв’ю заступника Співголови Національної ради Олексія Мірошниченка: «Платформа громадянського суспільства має стати своєрідним соціально-економічним майданчиком, де вирішуватимуться найбільш актуальні питання життя країни»

Заступник Співголови Національної тристоронньої соціально-економічної ради, заступник Голови Ради Федерації роботодавців України Олексій Мірошниченко дав інтерв'ю сайту Національної ради, у якому розповів про процес формування української сторони Платформи громадянського суспільства, діяльність якої передбачена Угодою про асоціацію з Європейським Союзом, роль та місце Сторін Національної ради у цьому процесі, а також про поточний стан справ у Федерації роботодавців України.

Олексію Валентиновичу, за ініціативою Федерації роботодавців України відбулися перші консультації представників Сторони профспілок, Сторони роботодавців Національної ради, а також представників громадянського суспільства щодо створення Платформи громадянського суспільства. Розкажіть, будь ласка, яка мета створення цієї структури та які завдання вона буде вирішувати?

Необхідність залучення громадянського суспільства до ведення соціального діалогу в Україні обговорюється вже багато років, починаючи з 2007 року, коли делегація Національної ради вперше зустрілася з Європейським економічним та соціальним комітетом (ЄЕСК).

Тоді було проведене порівняння наших структур та ЄЕСК, та нами було висловлено пропозицію щодо переформатування Національної ради за принципом ЄЕСК,який складається з трьох сторін – роботодавців, профспілок та громадянського суспільства, або, як його ще називають, третього сектору.

З того часу відбулось чимало подій – була структурована наша Національна рада, був прийнятий Закон України «Про соціальний діалог в Україні».

Друге дихання цей процес отримав після того, як була підписана політична складова Угоди про асоціацію між Європейським союзом та Україною (УА).

Статті 420 та 421 визначають чіткий перелік цілей, до досягнення яких мають бути залучені соціальні партнери – покращення якості життя людей, збільшення кількості робочих місць, соціально-трудові відносини, охорона здоров’я та інші.

Цим блоком питань, які переважно стосуються умов праці та соціального захисту, займаються традиційні соціальні партнери – профспілки, роботодавці та Уряд. Нинішня структура Національної ради цілком відповідає структурі найстаршої у світі організації, яка входить у структуру ООН – Міжнародної організації праці (МОП). МОП створена ще у 1919 році йдосі ефективно працює. Конвенції та рекомендації, які приймаються цією організацією, в разі ратифікації Урядом, стають частиною національного законодавства.

Ще один спектр – це співпраця з ЄЕСК в рамках Платформи громадянського суспільства, створення та діяльність якої передбачені статтями 469-470 Угоди. Європейська сторона платформи складається з членів ЄЕСК, яка діє на основі Лісабонського договору – Європейської Конституції. Проте українська складова Угодою не визначена, вказано лише, що до її складу входять представники громадянського суспільства України.

У нашому законодавстві немає чіткого визначення громадянського суспільства, проте якщо подивитися на структуру наших партнерів с ЄЕСК, то вона складається з трьох рівнопропорційних сторін - представників бізнесу, найманих працівників, а також інших сторін, що представляють громадянське суспільство.

Крім того, необхідність врахування позицій роботодавців та профспілок передбачена і самою угодою про асоціацію з ЄС, зокрема, статтями 421, 444 та 445, які підкреслюють особливий статус цих соціальних партнерів, окремо виділяючи їх зі складу інших організацій громадянського суспільства.

В усьому цьому нам необхідно розібратися, систематизувати та визначити, яке майбутнє Національної тристоронньої соціально-економічної ради, якими питаннями має займатися вона, а якими – Платформа громадянського суспільства, у яких питаннях ці інституції повинні, а в яких не повинні взаємодіяти.

Ми повинні також визначити, яким чином нам підняти роль і статус органів соціального діалогу. Як зробити так, щоб рішення, які приймає Нацрада та Платформа, були якщо не обов’язковими до виконання, то, принаймні, приймалися до розгляду Урядом. Наведу таку цікаву цифру – більше 80% рішень, які приймає ЄЕСК, фактично “без купюр” приймаються Європейською комісією та стають частиною законодавства.

Потрібно знайти механізми для того, аби рішення Платформи відповідним чином сприймалися Урядом. Ми хочемо, щоб Платформа стала своєрідним соціально-економічним майданчиком, де будуть обговорюватись найбільш гарячі та актуальні питання життя країни.

Саме для того, аби виробити спільну позицію в усіх цих питаннях, Сторона роботодавців ініціювала зустріч, яка відбулася 4 квітня цього року.

Якими стали результати зустрічі? Які пропозиції вже зараз не викликають протиріч серед учасників діалогу?

Нам вдалося домовитися про те, що ми всі разом розпочинаємо підготовку до створення Платформи. В цьому процесі будуть приймати участь три сторони – сторона бізнесу, яку в основному буде представляти СПО роботодавців, сторона найманих працівників, яких будуть представляти профспілки, а також сторона громадянського суспільства, яка буде формуватися представниками Української Національної Платформи Форуму Громадянського Суспільства Східного Партнерства та Громадської експертної ради.

Ми взяли на себе певні зобов’язання стосовно забезпечення легітимності свого представництва. Наприклад, Сторона роботодавців повинна забезпечити, щоб всі організації, які представляють в Україні інтереси бізнесу, були представлені у складі Сторони. Аналогічні зобов’язання бере на себе Сторона профспілок. Ми очікуємо, що буде представлений і максимально широкий спектр представників громадянського суспільства.

Враховуючи, що Платформа буде приймати достатньо важливі рішення, повинен бути певний представницький фактор. Члени Платформи мають представляти не лише самих себе в якості експертів, але й представляти певний прошарок суспільства – правозахисників, інвалідів, захисників прав споживачів або, наприклад, навколишнього середовища.

Крім того, ми домовилися провести низку засідань, в ході яких діалог буде продовжено. Так, 7, 11 та 15  квітня відбулися засідання представників сторін на експертному рівні. 18 квітня планується зібрання широкого кола представників сторін за участі експертів Європейського економічного і соціального комітету з метою напрацювання певного бачення ролі, функцій та структури Платформи, а у травні, коли у нас перебуватиме з візитом делегація ЄЕСК, спробуємо оформити наші домовленості.

Також ми домовилися, що на даному етапі функції секретаріату будуть покладені на секретаріат Національної тристоронньої соціально-економічної ради.

Зараз НТСЕР та Платформа будуть рухатися паралельними курсами? Тобто, Національна рада продовжить працювати в існуючому тристоронньому форматі, а Платформа – у новому тристоронньому форматі, де замість Урядової Сторони буде працювати Сторона громадянського суспільства?

На нинішньому етапі – так, а як буде далі – покаже життя. Якщо нам вдасться підняти роль Національної ради як інституції через механізми закріплення в Основному законі – це буде одна ситуація, якщо не вдасться – інша. Вирішуватися це буде шляхом дискусій та консультацій. В даний момент ці структури працюватимуть паралельно. Тим більше, що Угода разом з передбаченими в ній механізмами мають свій кінцевий термін – набуття Україною членства у ЄС. Отже, по досягненні цієї мети Угоди припинить свою дію і ми отримуємо нові можливості для співпраці, у тому числі інституційні.  

Як Ви вважаєте, чи можуть увійти до складу Платформи ті громадські об’єднання, які активно проявили себе під час Майдану, наприклад, «Правий сектор», ВО «Майдан»?

Я вважаю, що до її складу можуть увійти всі, хто готовий відповідати певним критеріям. Перший з них – бажання працювати, другий – представляти інтереси певної частини суспільства і найголовніше – усвідомлювати, що це робота, яка вимагає певного рівня професіоналізму і її результатами мають стати не гасла і заклики, а конкретні документи – конкретні нормативно-правові акти або зміни до них, експертні висновки. Справа не тільки в тому, щоб підняти певну проблему, а у тому, щоб знайти шляхи її вирішення – підготувати експертний висновок, вивчити досвід інших країн, розрахувати вартість рішення, джерела фінансування та вийти на конкретний документ. Це дуже серйозна робота, яка вимагає фаховості. Платформа має бути професійним органом відстоювання національних інтересів в різних сферах нашої співпраці з ЄС. І не більше, але й не менше. І саме це має бути критерієм необхідності перебування тієї чи іншої організації у складі Платформи.

Чи не побоюєтеся Ви політизації роботи Платформи?

Будемо намагатися не допустити цього. Звичайно, все, що відбувається у бізнесі або в соціально-економічній сфері, так чи інакше пов’язане з політикою.

Проте першочерговим завданням кожного члена Платформи є професійний захист  інтересів тих, хто делегує нас до Платформи, на рівні робочих груп, комітетів, у співпраці з Парламентом та Урядом.

Наприклад, для Сторони роботодавців такими питаннями, зокрема, є економічна політика, зменшення кількості та розмірів податків, пріоритет національного виробника, зменшення соціального навантаження на роботодавців, що дозволить легалізувати зайнятість, а також збереження і створення нових робочих місць.

Як вплинули на ефективність роботи Федерації роботодавців України ті труднощі, які зараз виникли у лідера організації?

Ситуація, яка склалася у Дмитра Васильовича Фірташа, є загальновідомою. У нього, як у представника бізнесу, виникли певні проблеми. Він заявив, що всі звинувачення у його адресу безпідставні і використовуватиме всі доступні засоби для того, щоб це довести. Сподіваємося, що правосуддя здійсниться вже найближчим часом, Дмитро Васильович повернеться до України. Зараз, як і раніше, він приймає активну участь у роботі Федерації, знаходиться в курсі всього, чим займається організація. Сучасні засоби телекомунікації дозволяють нам постійно бути на зв‘язку.

На діяльність Федерації ця ситуація не вплинула – організація працює у звичному режимі. Наші експерти працюють у постійному контакті з урядовими установами та профспілками, інтереси роботодавців представлено в уряді, в урядових комітетах, парламенті. 

Прес-служба НТСЕР
Фотострічка: