середа | 11 грудня 2019 | 17:48
22.02.2016

Політика ЄС у сфері зайнятості та соціального захисту

П’ятий рік поспіль 20 лютого в Україні відзначається День соціальної справедливості, запроваджений за ініціативою Федерацією профспілок України Указом Президента в 2011 році.

В рамках щорічного відзначення Дня соціальної справедливості, за ініціативою Федерації профспілок України спільно з Інститутом технічної допомоги та обміну інформацією (ТАІЕХ), 18-19 лютого 2016 року відбувся міжнародний семінар «Політика ЄС у сфері зайнятості та соціального захисту».

Основною метою визначено надання українським фахівцям інформації про політику ЄС у сфері зайнятості та соціального захисту з метою наближення українського законодавства до законодавства Європейського Союзу.

Модерувати зазначений захід було запрошено Кострицю В.І., колишнього Національного координатора МОП в Україні, а нині професора Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України.

Під час семінару було розглянуто міжнародний досвід щодо вирішення актуальних проблем на ринку праці та в сфері соціального захисту, зокрема:

Гнучкість та захищеність на ринку праці (Патрік де ла Брюєр, профспілки Бельгії)

Роль заходів активної політики на ринку праці (Ріа ван Пеер, міжнародний департамент Соціально-економічної ради Фландрії, Бельгія),

Збереження робочих місць у процесі реорганізації та приватизації підприємств (Магда Жупанчич, Міністерство праці, сім’ї, соціальних справ та рівних можливостей Словенії),

Соціальні стандарти після Лісабонського договору та Стратегія Європа-2020 (Крістіна Вішняускайте-Радінскіне, Міністесртво соціальної безпеки та праці Литви),

Соціальне забезпечення та прожитковий мінімум (Торстен Крістен, Федеральне міністерство праці та асоціальних справ Німеччини),

Підтримка соціального захисту: соціальне страхування, соціальна допомога, доступ до базових соціальних послуг (Еллі Аалтонен, Державна адміністрація Східної Фландрії).

Від України участь взяли Королевська Н.Ю., народний депутат України; Кондрюк С.М., заступник Голови ФПУ;Мірошниченко О.В., заступник Голови Ради ФРУ, виконавчий віце-президент Конфедерації роботодавців України;Зінкевич Н.І., в.о. Голови Державної служби зайнятості; представники Комітету ВРУ з питань європейської інтеграції,Національної тристоронньої соціально-економічної ради, Мінсоцполітики, Пенсійного фонду України; фахівці провідних наукових установ (Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи; НДІ праці та зайнятості населення; Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України).

Участь у семінарі взяли також керівники та фахівці членських організацій, зокрема, працівників автомобільного та сільськогосподарського машинобудування; будівництва і промисловості будівельних матеріалів; вугільної промисловості України; машинобудівників та приладобудівників; нафтової і газової промисловості; атомної енергетики та промисловості; металургів і гірників; Житомирської, Запорізької, Миколаївської, Одеської, Рівненської, Харківської, Хмельницької, та Черкаської областей.

Під керівництвом провідних науковців, профспілковців та секретаріату НТСЕР прийнято рекомендації, зокрема щодо:

- вирішення актуальних проблем зайнятості та ринку праці (Новак І.М., провідний науковий співробітник відділу досліджень людського розвитку, к.е.н., с.н.с.):

Учасники дискусії відзначили, що подолання кризи на ринку праці – це концептуальна мета, і задля її досягнення необхідно зосередити зусилля на формування системного підходу до політики зайнятості, забезпечити динамічне реагування, перш за все – державою, на нові виклики, які постають перед Україною, як країною з відкритою економікою, що перебуває під впливом глобальних соціально-економічних тенденцій.

Реформи соціально-економічної сфери мають здійснюватись за двома напрямами – з одного боку необхідно розробити механізми подолання нагальних проблем, а з іншого – сформувати системну стратегію довгострокового зростання.

Для подолання нагальних проблем необхідно розробити комплексну Дорожню карту стимулювання зайнятості в умовах Євроінтеграції, як практичного плану конкретно визначених дій. А на довгострокову перспективу – поглибити співпрацю між сторонами соціального діалогу, започаткувати внутрішню дискусію національного рівня для упередження нових викликів, які можуть постати перед Україною в найближчому часі.

- зміцнення потенціалу соціальних партнерів на ринку праці в Україні (Шубін О.В., секретар Національної тристоронньої соціально-економічної ради):

Під час обговорення стану соціального діалогу в Україні, учасники відзначили, що наразі в Україні відсутнє цілісне бачення стратегії забезпечення високого рівня зайнятості та комплексна державна політика, спостерігається превалювання інтересів роботодавців над інтересами працівників, існує нагальна необхідність посилення державою ролі «рефері» у колективних переговорах на всіх рівнях, зменшується профспілкове членство, і, загалом, політична ситуація призвела до того, що профспілки дедалі більше втрачають можливості для захисту інтересів людини праці, в той час, як у роботодавців таких можливостей стає все більше.

За результатами обговорення були означені поради щодо зміцнення потенціалу соціальних партнерів, зокрема роботодавцям – посилюватись, а профспілкам – омолоджуватись, ставати більш «сервісними», дієвими та публічними, допомагати людям, які шукають роботу, зосередитись на індивідуальному підході до кожної людини праці.

- удосконалення системи державної соціальної підтримки населення (Черенько Л.М., завідувач відділу дослідження рівня життя населення Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, к.е.н., с.н.с.).

Ознайомившись з міжнародним досвідом надання соціальної допомоги нужденним громадянам, учасники семінару, обговорюючи систему державної соціальної підтримки населення в Україні були одностайні в необхідності розробки чіткої стратегії економічного і соціального розвитку з визначенням пріоритетів соціальної політики, оскільки система соціальної підтримки діє неефективно, пільги та субсидії збільшують розшарування держави (якщо в 2006 році обсяг соцдопомог складав 0,8% від ВВП, то у 2013 році – 2,4% від ВВП).

Як зазначали європейські експерти, соціальною державою є держава, політика якої направлена на надання допомоги саме нужденним, а не всім громадянам.

Аналізуючи умови життя українців під час економічної кризи, масштабного звуження соціальних програм, фахівці запропонували наступні рекомендації:

- необхідно підвищити стандарти оплати праці;

- запропонувати нову модель соціального захисту, яка б враховувала кращий міжнародний досвід та суто українські умови;

- забезпечити прозорість системи соціального захисту населення;

- забезпечити прозорість фінансових потоків системи надання субсидій населенню, правомірність її призначення;

- ратифікувати Європейську соціальну хартію (переглянуту) в повному обсязі;

- забезпечити прозорість формування цін та тарифів;

- активізувати роботу щодо імплементації в Україні європейських та міжнародних норм з питання вдосконалення визначення прожиткового мінімуму;

- широке залучення громадськості під час обговорення соціально важливих питань.

Джерело: ФПУ