п'ятниця | 6 грудня 2019 | 16:24
27.04.2016

Інтерв`ю Голови Державної служби України з питань праці Романа Чернеги виданню "Бізнес"

«Ми економимо бізнесу час і витрати»

 Більше року в Україні працює нова державна структура – Державна служба з питань праці (Держпраці), створена на базі колишніх держінспекцій з питань праці та промислової безпеки, що були сумно відомі підприємцям чисельними та не завжди виправданими перевірками і постійними конфліктами. Як стверджує Роман Чернега, голова Держпраці, наразі Служба переорієнтовується з контролюючих на сервісні функції для бізнесу.

Про нові функції – Наскільки доцільним є об’єднання в одному держоргані функцій і повноважень трьох контролюючих органів? Чи не ускладнює це життя підприємцям?

– Спочатку скажу як голова Держпраці. За час перебування на посаді я переконався, що створення таких інтегрованих служб, себто об’єднання суміжних функцій, які виконували різні державні органи, є позитивом. Тобто постанова Кабміну №442 від 10.09.14 р. “Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади”, з точки зору керівника нової установи, себе виправдовує.

Якщо ж стати на позицію підприємців… Дивіться, раніше було три державних органи: Державна інспекція з питань праці, що опікувалася дотримуванням вимог трудового законодавства, зайнятістю, правильністю нарахування і своєчасністю виплати зарплат тощо; Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки, що відповідала за охорону праці на виробництві; і частково органи ДержСЕС– в частині гігієни праці і здійснення дозиметричного контролю.

Наразі це одна структура, про доцільність створення якої, до речі, йшла мова десь з 2004 р. А загалом, відгуки, які ми отримуємо від роботодавців, дають нам право говорити, що створення Служби – це правильне рішення.

– Чому?

– Хоча б тому, що підприємцю не треба їхати в три органи, аби з’ясувати те чи інше питання або їх комплекс. Тобто ми економимо бізнесу час і витрати.

– У Положенні про Держпраці окреслені її контрольні й наглядові функції. Проте підприємці вважають, що головне призначення нового держоргану полягає у наданні сервісних послуг…

– Почнемо з назви: раніше були інспекції, а зараз служба. З самого початку функціонуванняДержпраці ми змістили акценти з караючої на превентивну роботу, аби попередити нещасні випадки. Як було раніше? Контролери знайшли порушення – одразу протокол, штраф, а то і зупинка підприємства. Від такої практики ми поступово відходимо.

– Яким чином?

– Минулого року ми завершили кілька комплексних перевірок великих підприємств України – “Укртрансгазу”, “Енергоатому”, “Укрпошти”, де працюють чисельні колективи і виконується чимало робіт підвищеної небезпеки. Виявлено достатньо порушень. Не одна сотня. Але незначні порушення підприємства мали можливість виправляти одразу. В “Енергоатомі” нам сказали, що раніше не мали такого досвіду спілкування з контролерами.

Тобто ми намагаємося працювати таким чином, щоб дати шанс на виправлення і, власне, сформувати нову філософію сервісної служби, яка полягає у дерегуляції, тобто спрощенні умов ведення бізнесу. Безперечно, ми ведемо превентивну роботу і бачимо, що нас розуміють.

Але є й інші випадки, коли перед нашими представниками закривають ворота і не допускають на підприємство. Тоді ми “включаємо” наглядову функцію, тим більше якщо порушення несе загрозу життю і здоров’ю людей.

Про роботу ЕТЦ і перевірки

– Підприємці висували багато претензій до роботи експертно-технічних центрів (ЕТЦ), які не допускали до проведення експертиз, що передують видачі дозволів на роботу устаткування підвищеної небезпеки, суб’єктів господарювання, які мають на це право…

– Такі закиди свого часу були справедливими. Наразі ситуація змінилася. Ще рік тому ми домовилися з роботодавцями, що жодних штучних перепон для роботи приватних центрів не буде. В Україні працюють 24 державних і 1,2 тис. приватних ЕТЦ.

Тобто ми не створюємо жодної монополії, навпаки – виступаємо за здорове конкурентне середовище. Власне, саме за те виступають ті роботодавці, які є керівниками або власниками приватних ЕТЦ. Адже доволі часто буває так, що начебто створюється ЕТЦ, один-два експерти проходять навчання, отримують відповідні ліцензії, дозволи і починають просто штампувати експертизи, реально не перевіряючи стан обладнання.

Це, на жаль, приводить до негативних наслідків. Наприклад, за останні три місяці сталося декілька випадків падіння баштових кранів. Наразі розбираємося. Але напевно одна з причин НП – неякісні дослідження устаткування на міцність металу, його нескручуваність тощо.

Підкреслю: немає масових скарг щодо якихось преференцій для державних ЕТЦ, є тільки одиничні звернення. Що ж, розбираємося, фахівці внутрішнього аудиту їздять по підприємствах, перевіряють, чи дотримуються умови договірної роботи. Безперечно, за рік викоренити усе неможливо. Я не стверджую, що ми створили ідеальну структуру взаємовідносин з бізнесом, але намагаємося робити те, що задекларували.

– Підприємці помітили, що на сайті Служби не відкриваються плани перевірок суб’єктів господарювання на II квартал 2016 р. у 10 областях…

– Я вперше таке чую! Вдячний, що підприємці так уважно нас вивчають. Обіцяю, що цю ситуацію ми обов’язково розглянемо. Втім я розумію бажання окремих керівників територіальних управлінь нагрянути зненацька… Ще раз підкреслю: у нас немає бажання скручувати когось в баранячий ріг.

В Україні надзвичайно складна економічна і політична ситуація, країна фактично воює. Але у нас все ж таки робляться кроки назустріч бізнесу: узяти хоча б перше за усі роки зниження ставки єдиного соціального внеску.

Але масового зустрічного руху бізнесу, особ­ливо малого і середнього, задля виправлення ситуації з охороною праці, виплати офіційних зарплат, офіційного праце­влаштування не спостерігається. Я розумію, що претензії до нас з боку підприємців також можуть бути, але має бути конструктивний рух і з боку підприємців, соціальний діалог.

Про трудові відносини

– Дійсно, багато робітників скаржаться в БІЗНЕС, що працюють у підприємців неофіційно.

– Я вам більше скажу: є такі випадки, коли на підприємстві, яке заробляє, скажімо, мільйон гривень на рік, є тільки директор і бухгалтер, і за них, відповідно, сплачуються податки.

Водночас є підприємство, на якому працюють 20-50 осіб, що теж заробляє мільйон і сплачує податки і збори за всіх. Виникає питання: яким чином перше підприємство заробляє, маючи тільки двох працівників, і що ж там реально відбувається? Я розумію, що дрібному бізнесу не завжди вигідно офіційно працевлаштувати працівників.

Але коли держава знижує податки, має бути адекватна реакції і від бізнесу. 7 квітня ми підписали с Міжнародною організацією праці Програму гідної праці на період до 2019 р. Держпраці включено в Програму як установу, що безпосередньо сприяє легалізації трудових відносин і здійснює нагляд за створенням належних умов праці. Але цю роботу треба проводити на паритетних засадах з бізнесом.

– Що робити працівникам-“привидам”?

– По-перше, ми запустили соціальний ролик на телебаченні, в якому закликаємо працівників, аби вони вимагали від роботодавців укладання трудових договорів. Адже такий договір є гарантією їхнього соціального захисту. Це і майбутні пенсійні нарахування, і страхування, якщо, не дай Боже, станеться нещасний випадок.

По-друге, з січня 2015 р. набули чинності зміни до трудового законодавства, і людина, яка пропрацювала певний період нелегально, має право звернутися до суду. В суді за допомогою свідків, документів їй треба довести, що вона працювала на підприємстві й отримувала певну зарплатню. Суд задовольнить скаргу і зобов’яже підприємство зарахувати людині трудовий стаж.

 Звичайно, роботодавці у цьому випадку несуть відповідальність, передбачену як Кодексом про адміністративні правопорушення, так і Кримінальним кодексом, наприклад, максимальний розмір штрафу може скласти 85 тис.грн. Але, на жаль, практика подачі скарг до суду не поширена. Повторюю: малому і середньому бізнесу зараз невигідно праце­влаштовувати своїх працівників. Але ж у нього теж має бути соціальна відповідальність перед людьми.

Про дерегуляцію

– Наразі в частині дерегуляції упроваджується принцип подання декларації замість отримання дозвільних документів. Чи можна застосовувати такий принцип в галузях, якими опікується Держпраці?

– Я вам більше скажу: ми подали свої пропозиції до Міністерства економічного розвитку і торгівлі щодо впровадження декларативного принципу. В яких сферах діяльності – поки що зарано говорити.

Але принципова позиція з цього питання така. Ми абсолютно згодні з тим, що окремі види робіт підвищеної небезпеки, дозволи на проведення яких видаються відповідно до постанови Кабміну №1107 від 26.10.11 р. і які стосуються малого і середнього бізнесу, можна переводити на декларативний принцип. Але скасовувати дозволи на роботи в серйозних галузях – енергетиці, металургії, де працюють величезні державні та приватні підприємства, не один десяток тисяч людей, не можна. Більше того, в країні, де у промисловості 80% застарілого обладнання (хоча і триває його поступова модернізація), це не можна робити категорично!

До речі про це свідчить європейський досвід. В Італії, Франції, Великобританії, Польщі, Литві для виконання багатьох робіт достатньо подати декларації. Але на роботи, які віднесені до категорій із самим високим ступенем ризику для життя і здоров’я людей, необхідно отримувати дозволи або ліцензії. Ми направили відповідні пропозиції в Мінекономрозвитку та в Кабмін.

Наша пропозиція така. Треба встановити перехідний період, п’ять-сім років, аби із залученням коштів ЄБРР, інших міжнародних інституцій оновити обладнання. У такому разі у дозвільній роботі можна буде виключати так звані технічні ризики і більше вивчати ризики, пов’язані з психоемоційним станом людей, як це, до речі, робиться в Європі.

– Як бути із застарілою нормативною базою, яка регулює трудові відносини? Вона створена переважно за радянських часів.

-  Дійсно, така проблема є. Ми її намагаємося розв’язати за допомогою наших соціальних партнерів, зокрема роботодавців, представників профспілок. На початку 2015 р. ми поставили собі амбітне завдання переглянути усі норми радянських часів, але, відверто кажучи, зробили трішки більше половини цієї роботи.

Банально не вистачило і людського ресурсу, і часу. Наприклад, аби переглянути норми в галузі електроенергетики, металургії, треба додатково залучати фахівців, науковців. Сподіваюсь, що цього року цю роботу ми закінчимо.

 

Прес-служба НТСЕР