Соціальний діалог на всіх рівнях вкрай важливий для формування і реалізації ефективної державної політики. Вагому роль у збереженні єдності та стабільності в регіонах України в умовах воєнного стану, безпекових ризиків, високої внутрішньої міграції та економічних викликів відіграють саме Територіальні тристоронні соціально-економічні ради, адже саме вони завдяки спільним діям і зусиллям місцевої влади, роботодавців та профспілок здійснюють соціальний діалог та вчасно реагують на зміни суспільних відносин, виклики та потреби сьогодення на місцях.
Станом на 1 січня 2026 року в Україні на рівні адміністративно-територіальних одиниць вищого рівня утворено 25 територіальних рад, а саме: 24 – в усіх областях України, а також 1 в м. Києві.
Протягом 12 місяців 2025 року Територіальними радами проведено 21 засідання. Основними питаннями, що розглядалися на засіданнях Територіальних рад були:
- сприяння зайнятості населення, формування регіонального замовлення в закладах професійно-технічної освіти відповідно до потреб ринку праці регіонів. Прискорене професійне навчання та перенавчання дорослого населення на заміну мобілізованих та тих, хто виїхав;
- формування ветеранської політики та інтеграція ветеранів у ринок праці, облаштування робочих місць для осіб з інвалідністю;
- впровадження програм психосоціальної підтримки населення, реабілітація та психологічна підтримка військових та ветеранів ЗСУ в закладах охорони здоров’я;
- працевлаштування вимушено переміщених осіб, реалізація програм зайнятості;
- підтримка бізнесу в умовах воєнного стану;
- діяльність профспілок у сфері захисту трудових прав, в умовах воєнного стану;
- збереження та розвиток людського, кадрового потенціалу регіонах тощо.
Також тристоронні соціально-економічні ради діють і в адміністративно-територіальних одиницях середнього рівня: 32 такі ради працюють на рівні міст та об’єднаних районів.
Важливо, що незважаючи на воєнний стан, соціальний діалог на територіальному рівні в Україні продовжує функціонувати, забезпечуючи консолідацію зусиль органів місцевої влади, роботодавців та профспілок. Він спрямований на регулювання соціально-трудових відносин, забезпечення зайнятості та сталий розвиток регіонів в умовах кризових викликів, залишаючись ключовим механізмом для досягнення узгоджених рішень.
