Новий Трудовий кодекс України: що пропонує проєкт № 14386 і чому навколо нього точаться дискусії
Сьогодні українське трудове законодавство ґрунтується на Кодексі законів про працю 1971 року — документі, який вже понад півстоліття не відповідає сучасним реаліям ринку праці. 15 січня 2026 року Кабінет Міністрів зареєстрував у Верховній Раді проєкт нового Трудового кодексу (№ 14386). 4 лютого 2026 року Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів рекомендував прийняти його за основу. Документ ще не ухвалений і перебуває на стадії обговорення.
Мета проєкту — модернізувати правила трудових відносин, врахувати європейські стандарти, спростити життя бізнесу та надати працівникам чіткіші гарантії в умовах дистанційної роботи, платформної зайнятості та швидких змін економіки.
Головні нововведення, які пропонує проєкт:
• Більше свободи у договорах. Сторони зможуть домовлятися про умови праці, якщо вони не погіршують мінімальні гарантії, передбачені законом. Кількість видів трудових договорів зростає з 6 до 9. З’являться договори з нефіксованим робочим часом (працівник не має фіксованої кількості годин, але зберігає відпустки, лікарняні та соціальні гарантії), проєктні договори, договори про сумісництво без обмежень.
• Чітке регулювання віддаленої роботи. Законодавчо розмежовуються дистанційна (вільний вибір місця), надомна (фіксоване місце вдома) та гібридна робота. Це відповідає Директиві ЄС 2019/1158.
• Прозорість з першого дня. Роботодавець зобов’язаний надати працівнику детальний письмовий «інформаційний пакет» про умови праці (посада, зарплата, графік, правила звільнення тощо) до початку роботи або протягом семи днів. Це вимога Директиви ЄС 2019/1152.
• Право на відключення. Працівник матиме законодавчо закріплене право не відповідати на робочі повідомлення поза робочим часом (крім надзвичайних ситуацій).
• Гнучкість для сімей. Батьки дітей до 8 років та особи, які доглядають за хворими родичами, зможуть просити гнучкий графік або дистанційну роботу.
• Спрощення звільнень з компенсаціями. За економічними причинами процедуру планують полегшити, але з обов’язковою вихідною допомогою (від 1 до 3 середньомісячних зарплат залежно від стажу). З’являються чіткі визначення мобінгу, втрати довіри та сексуальних домагань.
• Цифровізація. Електронний документообіг через «Дію» або кваліфікований електронний підпис стане основним. Лікарняні та декретні виплати нараховуватимуться автоматично.
Чому проєкт викликає дискусії
Профспілки підтримують необхідність оновлення законодавства, але висловлюють занепокоєння щодо кількох аспектів:
• замість обов’язкової згоди профспілки на звільнення члена спілки пропонується лише консультація;
• зменшується роль профспілок у погодженні локальних документів підприємства;
• деякі гарантії для батьків та вразливих категорій можуть бути звужені порівняно з чинними нормами.
Профспілки наголошують на важливості дотримання принципів соціального діалогу та відповідності стандартам Міжнародної організації праці. Водночас бізнес-асоціації та уряд вважають, що зміни дадуть потрібну гнучкість економіці та зменшать бюрократію.
Що отримають різні сторони:
• Працівники — чіткіші правила, право на відключення, прозорість умов праці, захист від мобінгу, електронні гарантії. Водночас важливо зберегти колективний захист.
• Роботодавці — легальні гнучкі форми зайнятості, менше паперової роботи, чіткіші процедури.
• Держава — крок до європейських стандартів, покращення інвестиційного клімату та детінізації ринку праці.
Що далі?
Проєкт очікує розгляду в першому читанні, подальшого доопрацювання з урахуванням пропозицій сторін соціального діалогу та другого читання. У разі ухвалення новий Кодекс набере чинності через шість місяців після скасування воєнного стану.
Реформа трудового законодавства — складний процес, де важливо знайти баланс між гнучкістю ринку та захистом прав людини праці. Сьогодні кожен працівник і роботодавець може ознайомитися з текстом проєкту на сайті Верховної Ради та долучитися до обговорення через свої профспілки чи бізнес-об’єднання.
Реформа потребуватиме сильної трудової юстиції: спеціалізованих судів, обов’язкової медіації, потужнішої Держпраці — це наступний етап.
Проєкт № 14386 — амбітна спроба створити трудове право, придатне для XXI століття, в умовах війни, відбудови та руху до ЄС.
