У межах поглиблення співпраці між Національною тристоронньою соціально-економічною радою та провідними науковими установами держави опрацьовано ґрунтовне дослідження, присвячене питанням подолання кадрових ризиків у вітчизняному промисловому секторі.
Науково-аналітична записка «Оцінка потреб промисловості у робочій силі: кількісний та якісний вимір» була підготовлена співробітниками Інституту економіки промисловості НАН України під керівництвом заступника директора Інституту, д.е.н., професора О. Ф. Новікової та за участю д.е.н. Я. В. Остафійчука. Ознайомитися зі змістом можна за посиланням.
У праці обґрунтовано методичні підходи до оцінки та прогнозування потреб промисловості України у кадрах на період до 2036 року з урахуванням завдань повоєнного відновлення, структурної трансформації та технологічної модернізації. Методологічна рамка дослідження ґрунтується на адаптації європейських підходів (зокрема Cedefop) до специфіки вітчизняного ринку праці.
Автори провели детальний аналіз динаміки зайнятості та сформували сценарні розрахунки попиту і пропозиції робочої сили. За оцінками науковців, кадровий дефіцит у промисловості зберігатиметься за всіма сценаріями розвитку економіки: до 2030 року він становитиме від 72,7 до 85,3 тис. осіб, а до 2036 року може сягнути від 114,1 до 197,0 тис. осіб.
Найбільші дисбаланси передбачаються у переробній промисловості, яка виступає головним драйвером економічного відновлення. У професійному розрізі критична нестача спостерігатиметься серед кваліфікованих робітників з інструментом, операторів та контролерів технологічного устаткування, а також інженерно-технічних фахівців і професіоналів. Дослідження підкреслює, що дефіцит має не лише кількісний, а й якісний вимір — як невідповідність наявних навичок вимогам сучасних цифрових та автоматизованих виробництв.
У рекомендаціях обґрунтовано необхідність першочергової мобілізації внутрішнього трудового потенціалу, підвищення престижу інженерних і робітничих професій, модернізації системи підготовки кадрів та ширшого залучення до промислової зайнятості жінок із дітьми, ветеранів, осіб з інвалідністю та людей старшого віку.
Зважаючи на високі стандарти наукової роботи та виняткову суспільну значущість піднятих питань, матеріали Науково-аналітичної записки Інституту економіки промисловості НАН України були офіційно направлені всім членам Національної ради для практичного використання у роботі. Окрім цього, материали передано до територіальних тристоронніх соціально-економічних рад у регіонах України.
Це рішення відкриває шлях до безпосереднього впровадження академічних напрацювань у реальний сектор економіки та врахування пропозицій науковців під час розробки нових законопроєктів і укладання Генеральної угоди. Плідна співпраця академічної науки та головного майданчика соціального діалогу в країні демонструє готовність України будувати стійку економіку на засадах наукового підходу та інновацій.
